Rebuild Green Hackathon 2026 стартував: 29 країн об’єдналися навколо реальних викликів українських громад
3 дні тому
Читати 8 хв
3 жовтня стартував Rebuild Green Hackathon 2026 — другий цикл міжнародної програми Rebuild Green 2030. Цьогоріч програма об’єднала близько 100 експертів, представників різних груп стейкхолдерів і бенефіціарів із 29 країн навколо семи реальних викликів українських громад.
Для участі в Hackathon було відібрано понад 65 учасників із заявок міжнародних експертів та українських фахівців різних дисциплін. Протягом чотирьох тижнів вони працюватимуть у міжнародних міждисциплінарних командах разом із громадами, менторами та експертами, перетворюючи реальні локальні проблеми на рішення, здатні перейти до акселерації, фінансування та практичної реалізації.
Hackathon є частиною Rebuild Green 2030 — довгострокової програми, яку розвивають FIABCI-Ukraine та SYNCHRO SPACE у партнерстві з Modulina Straw Panels та міжнародною мережею партнерів.
Від першого Hackathon до Rebuild Green 2030
Відкрила Hackathon Аліса Баньковська, співзасновниця Rebuild Green 2030, CEO SYNCHRO SPACE та президентка FIABCI-Ukraine. Вона представила логіку програми, формат другого циклу та результати першого Rebuild Green Hackathon 2024.
Саме досвід першого циклу став основою для розвитку нової моделі. Він показав, що команда, сформована навколо конкретного муніципального виклику, може продовжити існувати після завершення конкурсу, а створена під час Hackathon концепція — розвиватися у пілот, міжнародне партнерство або консорціум.
Тому у 2026 році Rebuild Green будується як значно довша траєкторія:
challenge → interdisciplinary team → concept → pilot → acceleration → consortium → financing → implementation.
Demo Day у цій моделі — не кінцева точка, а можливий початок наступного етапу життя проєкту.
From Challenge to Implementation: міжнародна рамка першого дня
Перший змістовний блок відкриття отримав назву From Challenge to Implementation. І це було принципово: ще до презентації семи муніципальних кейсів учасникам запропонували подивитися на recovery project не тільки як на архітектурне чи інженерне рішення, а як на довгострокову систему — з людьми, управлінням, фінансуванням, відповідальністю та вимірюваним результатом.
Antonio Campagnoli: від PPP до 5P
Antonio Campagnoli, Immediate Past World President FIABCI та засновник IL PUNTO Real Estate Advisor, запропонував розширити традиційну модель Public-Private Partnership до формули:
Public — Private — People — Policy — Partnership.
У центрі цього підходу — люди.
Громада не повинна бути лише кінцевим користувачем уже створеного об’єкта. Люди та локальні стейкхолдери мають бути включені в проєкт і залишатися пов’язаними з ним протягом усього життєвого циклу.
На прикладі спортивного центру в Мілані Campagnoli показав модель, у якій community stakeholders інтегровані у структуру управління проєктом. Тому питання для команд Rebuild Green полягає не тільки в тому, хто профінансує і побудує об’єкт, а й у тому, хто відповідатиме за його результат через 10, 40 чи 50 років.
Ця перспектива особливо важлива для української відбудови, де сталість проєкту визначатиметься не тільки якістю будівництва, але й спроможністю громади управляти створеним активом у довгостроковій перспективі.
Peter Cuming: Place — Agency — Delivery
Peter Cuming, австралійський urban and regional planner, представник Habitat Professionals Forum та один із авторів підходів Recovering the Future, запропонував командам три взаємопов’язані поняття:
Place — Agency — Delivery.
Place означає глибоке розуміння місця — його історії, екології, культури, людей, ресурсів, ризиків і вразливостей.
Agency ставить питання про те, хто має голос і впливає на рішення. Люди мають бути не пасивними отримувачами допомоги, а agents of change.
Delivery переводить бачення у практичну площину: що буде реалізовано, ким, за які ресурси, як працюватиме після завершення будівництва і як оцінюватиметься результат.
Особливо важливою стала його теза про те, що recovery не може означати просте повернення до стану, який існував до руйнування. Якщо відбудова відтворює попередні вразливості, вона відтворює й ризики майбутньої кризи.
Тому справжній recovery project має одночасно створювати інфраструктуру, знання, локальну спроможність і resilience.
Cuming застосував цю рамку безпосередньо до одного з цьогорічних кейсів — Мироцьких озер Бучанської громади. Його питання до команди фактично звучало ширше за завдання благоустрою: яке безпечне, інклюзивне та регенеративне майбутнє цей проєкт може зробити можливим для громади?
Nicolas Ziesel: «В Україні сьогодні немає маленьких проєктів»
Наступний виступ показав, що ця методологія вже має практичні результати.
Французький архітектор Nicolas Ziesel, лідер BUDMO Team — команди-переможця Rebuild Green Hackathon 2024, розповів, що сталося з їхнім проєктом після завершення першого Hackathon.
Початкова концепція передбачала значно більший навчальний та громадський центр із використанням дерева, соломи, глини та low-tech sustainable technologies. Після припинення фінансування USAID початковий масштаб проєкту став неможливим.
Але команда не припинила роботу — вона зменшила масштаб і реалізувала пілот.
Так з’явився невеликий простір біля річки для навчання, роботи з дітьми та матерями з числа ВПО, спостереження за природою та birdwatching.
Сам процес будівництва став частиною соціального ефекту проєкту: команда навчала роботі з природними матеріалами, використовувала місцеву глину, знайдену приблизно за 300 метрів від майданчика, залучала місцевих працівників і дітей.
Досвід BUDMO в Україні вже продовжився іншими ініціативами, зокрема роботою над невеликим театральним простором у Львові для ветеранів, пов’язаних з UNBROKEN.
Для команд другого Hackathon Nicolas сформулював одну з найсильніших тез відкриття:
«Сьогодні в Україні немає маленьких проєктів».
Фізичний масштаб об’єкта не визначає його значення для людей, життя яких він може змінити.
Thomas Dimov: від Toloka до потенційного масштабу CHF 100 млн
Другий приклад того, що може відбутися після Hackathon, представив Thomas Dimov, архітектор, випускник ETH Zurich, засновник швейцарської Zoe Circular Building та фахівець із circular і bio-based construction.
Його команда Toloka сформувалася саме під час Rebuild Green Hackathon 2024 із людей, які до початку програми практично не знали одне одного.
Сьогодні Toloka розвивається як Scalable Eco-Housing Districts for Industrial Parks in Ukraine — A Swiss-Ukrainian Model for Fast and Sustainable Recovery and Reconstruction.
Dimov представив триступеневу модель:
pilot — CHF 500 000;
cluster — CHF 10 million;
neighbourhood — CHF 100 million.
Для пілота команда працює над фінансовою траєкторією через швейцарську програму REPIC; для наступної стадії розглядаються можливості Horizon Europe / New European Bauhaus; масштабування до neighbourhood передбачає вже окрему інвестиційно-операційну модель.
В основі Toloka — принцип радикального використання local resources. І це не тільки локальні будівельні матеріали, а й знання, професійні навички та потенціал людей, які живуть на території або знайшли там прихисток.
Модель включає demonstration building як incubator, локальне виробництво geo- та bio-based building components, on-site training centre, resilient technologies та circular building materials.
Таким чином, уже два проєкти першого Hackathon демонструють різні, але однаково важливі траєкторії: від конкурсної концепції до побудованого локального пілота та від Hackathon-команди до міжнародного консорціуму і масштабованої фінансової моделі.
Саме цей досвід став основою для амбіції другого циклу Rebuild Green.
7 реальних викликів із 6 областей України
Після міжнародного блоку слово отримали самі громади та challenge owners.
Цьогоріч Rebuild Green працює із сімома реальними викликами у шести областях України.
Буча, Київська область — Мироцькі озера
Завдання Mirotsky Lakes: Accessible Recreation & Recovery передбачає створення першої реалізованої фази території, яка поєднає реабілітацію, відпочинок, активну рекреацію, безбар’єрність та захист природної екосистеми.
Потенційними користувачами мають стати ветерани, люди, які постраждали від війни, ВПО, сім’ї, старші люди та люди з інвалідністю.
Орієнтовна оцінка першої фази, представлена під час відкриття, становить близько 87 млн грн, однак одним із завдань команди буде перевірка та уточнення цієї оцінки.
Конотоп, Сумська область — короткострокове житло
Конотоп працює над моделлю dignified and adaptable short-stay housing для ВПО та людей, які раптово залишилися без житла.
Це не довгостроковий житловий комплекс і не окрема клінічна установа. Йдеться про безпечне та гідне житло на критичний перехідний період, інтегроване з уже наявними соціальними та психологічними сервісами громади.
Команда має опрацювати capacity, resident journey, архітектуру, universal accessibility, resilient energy and water systems, вартість, procurement, financing, maintenance та можливість replication.
Житомир — стратегія для 1 604 багатоквартирних будинків
У Житомирі — 1 604 багатоквартирні будинки, значна частина проблемного фонду була побудована у 1960–1990 роках.
Тому місту потрібен не один типовий renovation package, а evidence-based decision framework, який допоможе визначати для різних типів будинків оптимальну траєкторію: repair, deep renovation, reconstruction/redevelopment або, коли безпечної альтернативи немає, replacement.
Розроблена методологія має бути перевірена на конкретному pilot case і враховувати не лише технічний стан, але й affordability, accessibility, public space, mobility, utilities, social infrastructure та long-term management.
Михайло-Лукашівська громада, Запорізька область — ветеранська реінтеграція
Challenge передбачає створення Veteran Reintegration Ecosystem для ветеранів та їхніх родин, включно з людьми, які живуть із наслідками тяжких поранень, ампутацій та психологічної травми.
Концепція свідомо відходить від моделі ізольованої rehabilitation institution.
Команда має поєднати доступне житло, природу, професійний супровід, навчання та можливості для добровільної участі ветеранів у житті й економіці громади, створюючи pathway to independence and community reconnection.
Львів — система управління медичними відходами
Кейс First Medical Union of Lviv / UNBROKEN ecosystem має вже інший масштаб.
Мережа охоплює 4 лікарні, 3 реабілітаційні центри та амбулаторії і обслуговує понад 500 000 пацієнтів щороку.
Обсяг медичних відходів зріс із 5,17 тонни у 2021 році до приблизно 50–60 тонн у 2025 році.
Команда має порівняти різні operating models — outsourced, internally owned, shared regional та hybrid — і запропонувати безпечну, простежувану, фінансово життєздатну та кризостійку систему, потенційно придатну для масштабування на інші лікарні України.
Боярка, Київська область — амфітеатр як громадський центр
У Боярській громаді живуть понад 56 000 мешканців, більш ніж 7 000 ВПО та близько 1 700 ветеранів.
Занедбаний амфітеатр у Парку Перемоги має потенціал стати не просто концертним майданчиком, а everyday civic space для культурного та громадського життя.
Команда має вирішити питання universal access, безпеки, маршруту до укриття, sanitation, utilities, lighting, acoustics, сезонності, управління простором та поетапної реалізації.
Терешківська громада, Полтавська область — Emerald Scythia
Концепція Emerald Scythia потенційно об’єднує 11 населених пунктів, річкові ландшафти та 49 археологічних об’єктів у культурний маршрут.
Але команда не повинна проєктувати все одразу.
Завдання — визначити один реалізований перший крок: anchor site та початковий маршрут, які можуть стати точкою входу до майбутньої системи.
Окрім архітектури й ландшафту, команда має продумати heritage protection, visitor scenarios, wayfinding, local economic model та механізм подальшого масштабування.
Від семи challenges — до семи міжнародних команд
Після презентації громад почалася практична частина Hackathon — формування міждисциплінарних команд навколо кожного виклику.
Цю частину фасилітувала Катерина Пилипчук, співзасновниця Rebuild Green 2030, віцепрезидентка FIABCI-Ukraine та стратегиня Modulina Straw Panels, яка також є менторкою Hackathon.
Учасників підбирали з урахуванням їхнього професійного досвіду, компетенцій, міжнародного контексту та мотивації. Мета — сформувати навколо кожного challenge команду, здатну розглядати проблему одночасно з архітектурної, інженерної, соціальної, економічної, фінансової та управлінської перспектив.
Учасники вперше зустрілися зі своїми командами та представниками громад і розпочали спільну роботу.
Таким чином, за один день сім муніципальних викликів перетворилися на сім робочих міждисциплінарних команд.
12 менторів — експертиза для переходу від концепції до реалізації
Команди отримали ще один важливий ресурс — 12 менторів із різних професійних сфер.
Катерина Кухаренко — менторка Hackathon, координаторка Hackathon та грантова координаторка Rebuild Green 2030 — представила учасникам свою роль у взаємодії команд із громадами та запропонувала експертизу, зокрема для подальшого грантового розвитку проєктів.
До менторської групи також увійшли Тарас Тарасенко, Kateryna Pylypchuk, Laurynas Marcinkus, Nicolas Ziesel, Thomas Dimov, Trond Olsen, Antin Kushnir, David Leal García, Sergiy Drach, Mykola Babak та Dmytro Tkachov.
Разом їхня експертиза охоплює ветеранську політику, архітектуру та urban regeneration, public health і trauma-informed approaches, муніципальне управління, право, фінанси, investment та feasibility, emergency preparedness, circular і bio-based construction, інженерію, grant development та implementation.
Особливо важливо, що Nicolas Ziesel та Thomas Dimov повернулися до Rebuild Green уже як ментори нового циклу, передаючи новим командам практичний досвід розвитку проєктів після Hackathon.
Таким чином формується ще один важливий принцип Rebuild Green: знання, створене під час попередніх циклів, залишається всередині екосистеми та передається наступним командам.
Що далі
Hackathon триватиме протягом чотирьох тижнів. Команди працюватимуть безпосередньо з громадами, отримуватимуть менторський feedback і поступово переводитимуть початкові ідеї у структуровані рішення з визначеними бенефіціарами, моделлю реалізації, партнерами та потенційними джерелами фінансування.
Фінальні матеріали команди мають подати до 29 жовтня, 30 жовтня їх оцінюватиме міжнародне журі, а 31 жовтня відбудеться Demo Day.
Для найсильніших проєктів наступним етапом стане акселерація, consortium building, пошук грантового та інвестиційного фінансування та підготовка до реалізації.
Для проєкту-переможця передбачений in-kind acceleration package орієнтовною вартістю до €50 000 — експертна підтримка для розвитку проєкту та підготовки сильної грантової або фінансової заявки.
Саме тут знаходиться головна мета Rebuild Green 2030: створити міст між реальною потребою української громади та міжнародною експертизою, командою, партнерствами й фінансовими інструментами, необхідними для її реалізації.
Rebuild Green Hackathon 2026 у цифрах
29 країн • близько 100 експертів, стейкхолдерів та бенефіціарів • 65+ відібраних учасників • 7 реальних викликів • 6 областей України • 7 міжнародних міждисциплінарних команд • 12 менторів • 4 тижні роботи • Demo Day 31 жовтня
Rebuild Green 2030 ставить перед собою просте за формулюванням, але складне за реалізацією завдання: зробити так, щоб хороші ідеї для відновлення України не закінчувалися презентацією — а отримували команду, партнерів, фінансування і шанс бути реалізованими.
Коментарі